«КОНСУЛЬТУВАННЯ»

1.

Зміст послуги

Комплекс заходів, що здійснюються протягом строку, необхідного для виходу зі складної життєвої ситуації та адаптації особи, сім’ї до нових умов соціального середовища, спрямованих на усунення/пристосування обмежень життєдіяльності, підтримку соціальної незалежності, збереження та продовження соціальної активності особи, сім’ї.

2.

Документи, необхідні для отримання соціальної послуги

- при коротко-, середньо- та тривалому консультуванні - звернення (заява) потенційного отримувача послуги або його законного представника;

- при разовому кризовому консультуванні - безпосереднє звернення отримувача соціальної послуги або його законного представника до надавача соціальної послуги, у тому числі за допомогою засобів зв’язку (телефону, електронної пошти, скайпу тощо);

- при вуличному консультуванні - виявлення під час соціального патрулювання закритих щодо контактування соціальних груп чи осіб, з’ясування ситуації та проблемних питань за їхнім запитом.

3.

Форма надання послуги

- при стаціонарному консультуванні - у приміщенні суб’єкта, що надає соціальні послуги, у робочий час;

- при дистанційному консультуванні - за допомогою технічних засобів (телефон, он-лайн зв’язок), розміщених у приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу (разово за зверненнями отримувачів);

- при вуличному консультуванні - у нестаціонарних умовах (поза приміщенням, у якому працює надавач соціальної послуги): у місцях звичних для закритих щодо контактування соціальних груп, де вони мешкають, гуртуються, проводять разом час.

4.

Термін надання послуги

Соціальна послуга  може надаватись разово, короткостроково, періодично, довгостроково.

5.

Соціальні групи

Особи, сім’ї, групи осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

6.

Умови надання послуги

Безоплатно

7.

Правові підстави для надання соціальної послуги

Державний стандарт соціальної послуги консультування,  (наказ Мінсоцполітики від 02.07.2015 року № 678, зареєстрований в Мін’юсті 17.07.2015 року за № 866/27311).

8

Підстави для відмови у наданні соціальної послуги

Суб’єкт, що надає соціальну послугу, може відмовити отримувачеві соціальної послуги в її наданні, якщо за наявних ресурсів він не здатний задовольнити індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги (відсутність кваліфікованих спеціалістів, матеріальної бази, вільних місць у суб’єкта, що надає соціальну послугу, наявність в отримувача соціальної послуги розладу психіки та/або поведінки, стану гострого алкогольного та/або наркотичного сп’яніння, ознак гострого захворювання).