25 річницю Незалежності України відзначали урочисто в стародавньому парку
Мокрокалигірчани і гості села 25 річницю Незалежності України відзначали урочисто в стародавньому парку. Центром свята стала літня сцена прикрашена величезним українським вінком з розкішними стрічками та цифрами 25 в центрі.
Розпочалося свято піснею « Я люблю свою країну – Україну», яку виконала Валентина Дідук, чарівна україночка, талановита юна виконавиця, яка з ранніх років закохана в українську пісню. На останньому куплеті її пісні дітки в українських костюмах винесли розкішний коровай, як символ добра і достатку нашої землі.
Протягом усього заходу ведучі зосереджували увагу на найважливіші події в історії України. То ж від всієї громади молоді було надано право покласти квіти до монументу Слави загиблим в роки Великої Вітчизняної війни та до пам’ятника Т.Г.Шевченку.
На свято були запрошені учасники АТО сіл громади та учасники Великої Вітчизняної війни, яким голова Мокрокалигірської громади Вікторія Вікторівна Пипа урочисто вручила медалі «25 років Незалежності України».
Її привітання жителів і гостей села продовжили директор Мокрокалигірської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів В.В.Кравченко, директор Мокрокалигірського будинку-інтернату І.М.Мартиненко, головний лікар Мокрокалигірської амбулаторії С.А.Люлько.
Святкову молебень надано право провести настоятелю Свято - покровського храму протоієрею Дмитрію.
Вірш про наш козацький край сільської поетеси М.Олійник прочитали юні козаки , школярі С.Загоруй, В.Поцелуйко, А.Моторний. В творі згадувалися гетьмани України, полководець Богдан . Саме Б. Хмельницький, роль якого виконав М.Гречук, вийшов в сценічному костюмі і прочитав звернення до прийдешніх поколінь.
Концертну програму, яку вели молоді аматори сцени О.Будник і К.Юшта, продовжили самодіяльні артисти Мокрокалигірського Будинку культури. Серед них учні сільської школи працівники аграрного ліцею, будинку – інтернату, молодь і люди поважного віку. Пісні, вірші, гумор та танці додали глядачам настрою і натхнення , незважаючи на всякі негаразди, жити, працювати, боротися за світле майбутнє, щоб Україна жила і процвітала у любові й добрі. Концертна програма тривала три години. Під її закінчення погода зіпсувалася, пустився дощ, але ніхто не поспішав додому.
По закінченні програми дітки в українських костюмах рознесли глядачам та артистам запашний коровай і всі піднялися й заспівали з рукою на серці «Гімн України».
